ОСНОВИ ТРАНСФУЗІЙНОЇ ІМУНОЛОГІЇ

by

Recommended quote for this post:

Видиборець С.В., Дерпак Ю.Ю. Основи трансфузійної імунології: навчально-методичний посібник. - Boston: Published by Primedia eLaunch. 2022. 181 p.

URL: https://isg-konf.com/979-8-88862-826-3/.

Download manual

TABLE OF CONTENTS

Стор.
Передмова 6
Розділ 1. ТРАНСФУЗІЙНА ІМУНОЛОГІЯ ЯК НАУКОВО-ПРАКТИЧНА ДИСЦИПЛІНА. ОСНОВНІ  ІСТОРИЧНІ ВІХИ РОЗВИТКУ 10
Розділ 2. БУДОВА І ФУНКЦІЇ ІМУННОЇ СИСТЕМИ 19
2.1. Центральні та периферичні органи імунної системи 19
2.2. Клітини імунної системи 22
2.2.1. Субпопуляції Т-клітин 23
2.2.1.1. Деякі диференціювальні антигени Т-лімфоцитів 24
2.2.2. Субпопуляції В-клітин 25
2.3. Клітини імунологічної пам’яті 28
2.4. Індукція і регуляція імунної відповіді 28
2.4.1. Антигени 28
2.4.1.1. Класифікація антигенів 29
2.4.2. Формування імунної відповіді гуморального типу 31
2.4.3. Антитіла 33
2.4.4. Імунна відповідь клітинного типу 34
2.5. Імунітет і резистентність організму 35
Розділ 3. АНТИГЕННА СТРУКТУРА КЛІТИН КРОВІ ЛЮДИНИ. СЕРОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 39
3.1. Антигенна структура еритроцитів крові. Сучасна номенклатура антигенів еритроцитів 43
3.2. Антигени системи АВО 46
3.2.1. Химеризм близнят 50
3.2.2. Феномен цис-АВ 50
3.3. Методи визначення груп крові за системою еритроцитарних антигенів АВО 51
3.4. Імунні антитіла системи АВО 58
3.5. Визначення імунних антитіл системи АВО 59
3.5.1. Визначення повних імунних антитіл системи АВО за реакцією сольової аглютинації 59
3.5.2. Визначення неповних ізоімунних антитіл системи АВО за непрямою пробою Кумбса 61
3.5.3. Визначення гемолізинів системи АВО 62
3.6. Система виділительства 63
3.7. Антигенна система Люїс 64
3.8. Антигенна система MNSs 65
3.9. Антигенна система Р 65
3.10. Система антигенів Резус 66
3.10.1. Сучасні методи визначення групи крові за антигенами резус 69
3.10.2. Методики визначення резус-належності крові 70
3.11. Система антигенів Келл 73
3.12. Інші системи антигенів еритроцитів 73
3.13. Поліаглютинабельні еритроцити 73
3.13.1. Феномен Хюбнера-Томсена-Фриденрейха 74
3.13.2. Tk-антиген еритроцитів 74
3.12.3. Tn-антиген еритроцитів 74
3.13.4. Еn-антиген еритроцитів 75
3.13.5. Kd-антиген та Sd-антиген еритроцитів 75
3.14. Антигенні системи ферментів еритроцитів 75
3.15. Проведення проби на індивідуальну сумісність крові

донора і реципієнта

 76
3.15.1. Проба на індивідуальну сумісність крові за антигенами системи АВО 76
3.15.2. Проба на сумісність крові за антигенами системи резус із застосуванням 33% розчину поліглюкіну 77
3.15.3. Проба на сумісність за антигенами системи резус не замінює, а доповнює пробу на сумісність за антигенами системи АВО 77
3.15.4. Проба на індивідуальну сумісність крові із застосуванням центрифугування 77
3.15.5. Проба на індивідуальну сумісність крові з використанням розчину желатини 78
3.15.6. Проба на індивідуальну сумісність крові із використанням антиглобулінового реагенту 79
3.15.7. Методика проведення непрямого антиглобулінового тесту з розчином  LISS 81
3.15.8. "Спін"-метод для оцінки результатів прямого і непрямого антиглобулінових тестів 81
3.16. Біологічна проба при проведенні трансфузії 82
3.17. Антигени лейкоцитів 83
3.17.1. Визначення лейкоцитарних антигенів 85
3.17.2. HLA-антигени і схильність до захворювань 87
3.18. Антигени тромбоцитів 88
3.18.1.Визначення антитромбоцитарних антитіл 89
3.19.  Білковий склад та антигенні системи плазми крові 90
3.19.1. Система імуноглобулінів 91
3.19.2. Маркери системи комплемента 93
3.19.3. Система альбуміну 94
3.19.4. Система α1-антитрипсіну (система Рі) 95
3.19.5. Система гаптоглобіну 95
3.19.6. Система ліпопротеїдів 96
3.19.7. Система трансферину 97
3.19.8. Система глікопротеїну Gc 100
3.19.9. Маловивчені та непідтверджені з точки зору генетичного поліморфізмусироваткові протеїни 100
Розділ 4. ІМУНОГЕМАТОЛОГІЯ ТРАНСФУЗІЙ
ГЕМОКОМПОНЕНТІВ І ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ КРОВІ		 105
4.1. Переливання трансфузійних середовищ, що містять еритроцити 105
4.1.1. Характеристика середовищ, що містять еритроцити та особливості їхнього призначення 105
4.1.2. Показання до переливання еритроцитів 108
4.1.3. Критерії ефективності переливання еритроцитів 109
4.1.4. Особливості переливання еритроцитів у педіатрії та неонатології 109
4.2. Трансфузії концентрату лейкоцитів 112
4.3. Трансфузії концентрату тромбоцитів 113
4.4. Трансфузії плазми 123
4.5. Переливання альбуміну 127
4.6. Гемофілія, переливання кріопреципітату

та застосування факторів зсідання крові

 130
4.6.1. Рекомбінантний фактор зсідання крові VIIa 134
Розділ 5. ПОСТТРАНСФУЗІЙНІ УСКЛАДНЕННЯ 136
5.1. Гострий гемоліз 137
5.2. Відтерміновані гемолітичні реакції 139
5.3. Бактеріальний шок 139
5.4. Реакції, що обумовлені наявністю антилейкоцитарних антитіл 140
5.5. Анафілактичний шок 140
5.6. Гостре волемічне перевантаження 141
5.7. Синдром масивних трансфузій 141
5.8. Трансфузійно-трансмісивні інфекції, що передаються при трансфузіях компонентів крові 143
Розділ 6.  АУТОДОНОРСТВО КОМПОНЕНТІВ КРОВІ І АУТОГЕМОТРАНСФУЗІЇ 159
6.1. Методи проведення аутологічних трансфузій 159
Розділ 7. ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ГЕМОПОЕТИЧНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН 163
7.1. Різновиди трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин 163
7.2. Процес добору донора гемопоетичних стовбурових клітин 164
7.3. Одержання периферичних стовбурових клітин крові 165
7.4. Режим кондиціонування 166
7.5. Показання до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин 167
7.6. Ускладнення, пов’язані із трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин  

168
7.6.1. Ускладнення раннього посттрансплантаційного періоду 168
7.6.2. Ускладнення пізнього посттрансплантаційного періоду 171
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 173
Додаток. Інформована згода на проведення трансфузії. 180
Конфлікт інтересів. 181
Відомості про авторів 181