Recommended citation:
Інженерія людського чинника : навчальний посібник / К. В. Доля, Н. В. Кобріна, О. Є. Доля. Boston : Published by Primedia eLaunch, 2026.
| № | Назва розділу / підрозділу | Стор. |
| — | Передмова | — |
| Розділ 1 | Інженерія людського чинника | 8 |
| 1.1 | Історія розвитку інженерії людського чинника | 11 |
| 1.2 | Роль інженерії людського чинника в дизайні інтерфейсів | 12 |
| 1.3 | Застосування інженерії людського чинника в різних галузях | 13 |
| 1.4 | Нові технології та зміна взаємодії | 14 |
| 1.5 | Проєктування з урахуванням потреб користувача та контексту діяльності | 14 |
| Розділ 2 | Система «людина–машина» | 18 |
| 2.1 | Розподіл функцій між людиною та машиною | 18 |
| 2.2 | Психологічні та організаційні причини аварій | 19 |
| 2.3 | Сучасні методи аналізу ризиків та прогнозування аварій | 22 |
| 2.4 | Адаптація людини до технологій та авіаційна ергономіка | 23 |
| 2.5 | Життєздатність, надійність та ефективність складних систем | 26 |
| Розділ 3 | Індивідуальність людських помилок | 30 |
| 3.1 | Проблема надійності, стійкості й ефективності діяльності і прийняття рішення людиною в системі «людина–машина» | 30 |
| 3.2 | Психофізіологічне та психологічне підґрунтя феномену людського чинника | 31 |
| 3.3 | Індивідуальні властивості, навички та поточний стан людини | 32 |
| 3.4 | Переривання та відновлення послідовності дій | 32 |
| 3.5 | Порівняння виконавців та підсумкові орієнтири | 33 |
| Розділ 4 | Особистість і поведінка в професійній діяльності | 36 |
| 4.1 | Стресостійкість та життєздатність людини в системі «людина–машина» | 36 |
| 4.2 | Особливості обробки інформації людиною в системі «людина–машина» | 37 |
| 4.3 | Вплив стресу на прийняття рішень, методи оптимізації інтерфейсів | 37 |
| 4.4 | Особистісні якості, психічні процеси та інтелект | 38 |
| 4.5 | Теорії та стилі лідерства | 39 |
| Розділ 5 | Потреби та мотивація при ухваленні рішень людиною | 41 |
| 5.1 | Теорії потреб і мотивації | 41 |
| 5.2 | Мотивація у професійній діяльності та бізнесі | 42 |
| 5.3 | Групова поведінка, емоції та моделі поведінки | 43 |
| 5.4 | Мотивація досягнень і соціальні мотиви | 43 |
| 5.5 | Евристики, поведінкові труднощі та професійна взаємодія | 44 |
| Розділ 6 | Помилка людини-виконавця | 47 |
| 6.1 | Прийняття рішень та індивідуальні відмінності | 47 |
| 6.2 | Прийняття рішень в умовах невизначеності та автоматизована підтримка | 49 |
| 6.3 | Помилки, їх класифікація та командний вимір | 50 |
| 6.4 | Надійність людини та когнітивні викривлення | 50 |
| 6.5 | Аналіз помилок людини | 51 |
| 6.6 | Ергономічна експертиза нещасних випадків у системах «людина–техніка–середовище» | 52 |
| Розділ 7 | Управління безпекою в системах підвищеної небезпеки | 55 |
| 7.1 | Методи аналізу надійності людини і системи «людина–машина» | 56 |
| 7.2 | Оцінка людського чинника | 57 |
| 7.3 | Система аналізу і класифікації людського фактора (HFACS) | 57 |
| 7.4 | Методи ймовірнісної оцінки ризику та ймовірності людської помилки | 58 |
| 7.5 | Методика прогнозування ймовірності помилок людини (THERP) | 59 |
| Розділ 8 | Методи аналізу надійності людини в системі «людина–машина» | 60 |
| 8.1 | Методи аналізу людського чинника, що базуються на когнітивному контролі | 62 |
| 8.2 | Аналіз подій і контексту дії: ATHEANA | 62 |
| 8.3 | Оцінювання та зменшення помилок: HEART | 63 |
| 8.4 | Вибір даних, перевірка їх якості та залежностей | 64 |
| 8.5 | Від результату аналізу до перевірюваного заходу: навчальна ситуація | 66 |
| 8.6 | Межі узагальнення та оформлення аналітичного висновку | 67 |
| Розділ 9 | Когнітивні технології управління людським чинником | 70 |
| 9.1 | Людський чинник у навчанні та сприйнятті інформації | 70 |
| 9.2 | Когнітивна ергономіка | 71 |
| 9.3 | Навчання дорослої людини в системі «людина–машина» | 71 |
| 9.4 | Взаємна адаптація людини і технічної системи та формування внутрішнього уявлення | 72 |
| 9.5 | Організація навчального сценарію та оцінювання засвоєння | 73 |
| Розділ 10 | Ергономічні технології управління людським чинником | 76 |
| 10.1 | Інформаційно-динамічний підхід в інженерній психофізіології та ергономіці | 77 |
| 10.2 | Психофізіологічний відбір, профорієнтація та авіаційні методи оцінювання | 77 |
| 10.3 | Контроль стану людини-виконавця | 79 |
| 10.4 | Обмеження моніторингу та організаційна відповідь | 79 |
| 10.5 | Практичний приклад: підтримка рішення диспетчера | 80 |
| 10.6 | Висновки для професійної підготовки | 81 |
| Розділ 11 | Системні методи підвищення надійності людино-машинних систем | 82 |
| 11.1 | Системні методи підвищення надійності та ефективності в системах «людина–машина» | 84 |
| 11.2 | Поняття культури безпеки | 85 |
| 11.3 | Стандартизація | 87 |
| 11.4 | Людський чинник в галузі транспорту | 88 |
| 11.5 | Ергономічне забезпечення та зворотний зв’язок протягом життєвого циклу авіаційної техніки | 89 |
| 11.6 | Культура безпеки в повсякденних рішеннях | 91 |
| Розділ 12 | Управління людським чинником на виробництві транспортних систем | 92 |
| 12.1 | Людський чинник в управлінні, системній взаємодії та передовому виробництві | 95 |
| 12.2 | Підвищення ефективності: poka-yoke, відмовостійкий дизайн і системне розуміння помилок | 96 |
| 12.3 | Запобігання, виявлення і відновлення: проєктування повідомлень та підтверджень | 97 |
| 12.4 | Автоматизація та збереження керованості | 99 |
| 12.5 | Впровадження, оцінювання та узгодження виробничих поліпшень | 99 |
| — | Список літератури | 103 |
